Прошу не істерикувати. Совдепівський Львів не всюди. Місцями.
От, наприклад, - на вулиці Дорошенка, біля колишньої трамвайної зупинки, де тепер «бухточка» магазинів, на розі є склеп під невибагливо-радянською вивіскою - «Продукти».
От, наприклад, - на вулиці Дорошенка, біля колишньої трамвайної зупинки, де тепер «бухточка» магазинів, на розі є склеп під невибагливо-радянською вивіскою - «Продукти».
Дорогою на роботу заскочила, попросила кілька бананів, пошукала очима вагу - не побачила.
Продавчиня, жіночка основатєльно крепка, стрімко сунула руку кудись за барикаду з печива, за півсекунди випалила ціну.
Я роззирнулася: де ж усе-таки вага, звідки ціна? Не второпала.
Продавчиня, жіночка основатєльно крепка, стрімко сунула руку кудись за барикаду з печива, за півсекунди випалила ціну.
Я роззирнулася: де ж усе-таки вага, звідки ціна? Не второпала.
- А де ваша вага? Чому її не видно?
- А що, я винувата, що мені печиво заважає???
- Але покупець має бачити вагу, - не здаюся.
- Ну можете за прилавок зайти - подивитися.
- І що, кожен має йти до вас за прилавок?
- А я не розумію, які претензії до мене?
- Покупець повинен мати можливість проконтролювати вагу. Ви ж запросто обрахуєте у такий спосіб.
- Можете зайти сюди й подивитися.
- Совдепія якась - оце намагання надурити й обрахувати.
- При чому тут совдепія? Печиво ж має десь лежати. Які претензії?
А й, справді, які претензії?
P.S. Якщо щиро, то й за совдепії такої наглючої наглості із вагою не бачила.
Тетяна ВЕРГЕЛЕС
Львів совдепівський
1/
2
Oleh
Blondy Blond