Журналисты » hromadske.tv«. побывали в оккупированном Крыму во время парада на честь аннексии полуострова Россией.
Как сообщается, к камере подбежала женщина бейджем «пресса» и стала выкрикивать пропагандистские речи.
«Очень хотим, чтобы граждане Украинской советской социалистической республики сбросили украинский бандеровский гнет.
Также, как и мы, своею собственной рукой. Мы теперь свободны, чего и им желаем. Смерть хохлам и бандерам-предателям!», — заявила женщина.
Также вниманию читателей предлагаем полный текст статьи:
Обличчя «кримської весни»: два роки після анексії
Через два роки після незаконного референдуму і окупації Криму українським журналістам так само складно працювати на півострові, аби показати реальну картину того, що відбувається. Але навіть, якщо знімати офіційно санкціоновані заходи, які є лише «вітриною» реальності можна багато зрозуміти про сучасний Крим. «Герої» окупації на чолі парадної колони; бюджетники та школярі з паперовими квітами, які відвідують такі свята добровільно-примусово; «гості» з різних регіонів Росії та жіночка з бейджем «преса», яка закликає «вбивати хохлів».
«Главные слова республики: Крым. Россия. Навсегда» — такими були лозунги на нещодавньому кримському святі. А ще були пропагандистські пісні, триколори біля будинку уряду та герої дійства, вже знайомі пресі з часів анексії.
Під сценою парламенту танцює на камеру жінка із бейджем «ПРЕССА», підбігає до людини з камерою:
«Очень хотим, чтобы граждане Украинской советской социалистической республики сбросили украинский бандеровский гнет. Также, как и мы, своею собственной рукой. Мы теперь свободны, чего и им желаем. Смерть хохлам и бандерам-предателям!» — пританцьовуючи на камеру, скандує жінка.
Її обличчя знайоме — в 2014 вона стала відомою у мережі завдяки вислову «Путін — президент світу». Тоді вона заважала останній монстрації у Сімферополі, бігаючи з комуністичним прапором та вигукуючи оди російському президенту.
Та й самі свята в Криму тепер санкціоновані. Право на мирне зібрання, свята та будь-які акції мають лише ті, хто не суперечить політиці самопроголошеної влади. «Старі» свята, як то день народження Тараса Шевченка 9 березня, заборонено або дозволено лояльним громадянам.
Якраз у день народження поета «російська влада» заборонила будь-які масові, публічні, культурно-розважальні та інші заходи у Сімферополі на річницю анексії Криму, 16 березня.
Утім, за кілька днів у столиці Криму призначили свій військовий марш та концерт, де заспівали російські артисти. Преса теж мала бути санкціонована — українські ЗМІ повинні отримувати акредитацію від російської влади на території півострова, який за міжнародними законами належить Україні.
Учасники проросійського мітингу 16 березня також санкціоновані. З самого ранку в Сімферополі перекриті центральні дороги. Уздовж вчителі вишиковують дітей в один ряд, роздають прапори та штучні квіти, попереджають, що їх варто повернути. Вже за півгодини школярі за командою вчителів вітатимуть букетами причетних до перевороту політиків та військових. О 9 ранку в місті вулицями ходять ті, хто поспішає на роботу, або безробітні.
До колони військових приєднатись неможливо, її охороняє поліція. На відео Громадського видно, як поодинокі перехожі зупиняються подивитись на свято анексії. Але прямо перед маршем працюють журналісти федеральних каналів — у них картинка зовсім інша. За кілька годин з’являются новини про «багатотисячний марш у Сімферополі». Але на загальних планах, окрім школярів, навіть на їхньому відео на вулиці майже нікого немає. До Парламенту Криму колоною доходять виключно військові. Їх близько тисячі.
«Нас пригласили на показательную демонстрацию. Сегодня празник. Мы тут», — говорить школяр, перекладаючи із рук в руки прапорець з написом «Крымская весна».
Нас кличуть школярки, поспілкуватись:
— А возьмете у нас интервью? Сегодня тот день, когда случился референдум. Наши родители радовались и голосовали за Россию.
— А что с Украиной случилось?
— Украина осталась в прошлом, — школярки сміються, махаючи кулаком догори, повторюють гасло «Крым. Россия. Навсегда».
Хода тривала не більше 15 хвилин. Школярів одразу розпустили. На ґанку Парламенту Криму відеозвернення президента Росії Владіміра Путіна, який закінчує вітання словами: «Крым и Севастополь вернулись в родную гавань».
ОБЛИЧЧЯ МАРШУ
«Покажіть ніж!» — вигукують з натовпу козакам школярі. Один дістає. Колона ополченців закликає дітей зустрічати їх гучніше. Через два роки після псевдореферендуму кримська «самооборона», причетна до викрадень і катувань організаторів мирних зібрань за єдність України, отримали статус народної дружини й отримує офіційну зарплатню з кримського бюджету.
Сьогодні на чолі маршу, що також підтримують військові лідери подій весни 2014 року, — політична еліта нинішньої нелегітимної влади Криму та керівники потужних підприємств, які під час окупації публічно пропагували сепаратизм, а після націоналізації українських підприємств Російською Федерацією отримали керівні посади. У березні 2014 року під час захоплення Криму ГПУ одразу відкрила кримінальні провадження проти сьогоднішніх учасників маршу Сергія Аксьонова та Володимира Константинова. Але в Криму їм комфортно — для української влади вони недосяжні. Аксьонов виступає з трибуни від імені півострова.
Урочисті заходи продовжують танцювальний колектив, хор ополченців, кілька співаків, які виступають під запис.
Учасник маршу, козак міської казацької спілки Леонід Водопьянов родом зі сходу Росії, як каже, з 90-х оселився в Криму. Був активним учасником захоплення парламенту 2014 року.
«Змінилось все дуже кардинально. Як говорив Йосиф Вісаріонович, жити стало веселіше. У 2014 ми повернули на батьківщину Крим. Хотілось би згадати слова отамана Донського козацького війська Матвєя Платова: наша священна місія — бій за землю в безкрайніх степах, лісах та болотах під палючим сонцем та дощем».
Випускаючи дим після затяжки з великої люльки, отаман московської міської спілки, підосавул Андрій Ахтюнов, встигає вигукувати «Ура России!» та розповідає:
«Ми — кубанські козаки, що Крим повертали. Змінилась країна, в якій живе Крим. Тепер всі можуть в Криму знати, що Росія не дасть образити тут нікого. Нарешті є політик, що збирає потрохи країну. І зараз боротьба з тероризмом в Сирії — це теж збирання по крихтах нашої Росії-матінки».
Буквально тими ж днями Росія виводила війська із Сирії. Сайт Кремля написав, що сталося це після телефонної розмови Путіна та президента Сирії Башара Асада. Але кримські козаки про це не знали.
КОНЦЕРТ АНЕКСІЇ 18 БЕРЕЗНЯ
18 березня зранку в окупований Крим прибув президент Росії Владімір Путін, а вже ввечері він полетів до Москви.
На порядку денному було оглянути будівництво мосту через Керченську протоку, й анонсувати – міст запустять 18 грудня 2018 року.
Відеозвернення з вітаннями другої річниці приєднання до Росії, яку досі не визнають європейські країни та США, Путін записав на місці будівництва мосту з острова Тузла.
Кримчанам його транслювали в найбільших містах окупованого півсотрова — Сімферополі, Ялті та Севастополі.
На порядку денному було оглянути будівництво мосту через Керченську протоку, й анонсувати – міст запустять 18 грудня 2018 року.
Відеозвернення з вітаннями другої річниці приєднання до Росії, яку досі не визнають європейські країни та США, Путін записав на місці будівництва мосту з острова Тузла.
Кримчанам його транслювали в найбільших містах окупованого півсотрова — Сімферополі, Ялті та Севастополі.
Площа Леніна у Сімферополі повна людей із триколорами.
Такі ж прапорці, як у школярів, хтось тримає усього один політичний стяг «Единая Россия», а також — з комуністичною символікою.
Такі ж прапорці, як у школярів, хтось тримає усього один політичний стяг «Единая Россия», а також — з комуністичною символікою.
Вже незабаром там заспіває Юлія Чичеріна, яка їздить із концертами окупованим сходом. А після неї на сцену вийде російський гурт «Любе».
У натовпі працюють «вигукувачі слоганів». Троє молодих людей, а ще кілька таких же групок по всій площі, час від часу заводять «Крым.
Россия. Навсегда», спілкуватись відмовляються, камеру затуляють рукою.
Россия. Навсегда», спілкуватись відмовляються, камеру затуляють рукою.
Концерт триває близько двох годин. Народ із заповненої площі розходиться лише після п’ятихвилинного салюту. Але в російських ЗМІ розповідь про свято виглядає по-іншому.
МЕДІЙНІ «ФЕЙКИ»
«На вулиці вийшли тисячі людей. Парадна хода, розтягнулася на сотні метрів, учасників ходи зустрічають гучними оваціями.
Незважаючи на те, що в республіці робочий день, на свято йшли цілими сім'ями» — розповідає російський Перший канал.
У сюжеті, де загальними планами змонтована «багатотисячна» хода, головні герої — родина командира «зведеного полку народного ополчення Криму» Юрія Якубенка. Майже випадково його дружина, за словами російського кореспондента, — кримська татарка.
Така історія з голівудським гепі-ендом до річниці святкування була знята російськими журналістами в Сімферополі.
Незважаючи на те, що в республіці робочий день, на свято йшли цілими сім'ями» — розповідає російський Перший канал.
У сюжеті, де загальними планами змонтована «багатотисячна» хода, головні герої — родина командира «зведеного полку народного ополчення Криму» Юрія Якубенка. Майже випадково його дружина, за словами російського кореспондента, — кримська татарка.
Така історія з голівудським гепі-ендом до річниці святкування була знята російськими журналістами в Сімферополі.
ХТО БУВ НА МАРШІ РІЧНИЦІ АНЕКСІЇ КРИМУ
Сергій Аксьонов — голова самопроголошеної влади Криму, лідер партії «Русское Единство». За даними Міністерства внутрішніх справ України, Сергій Аксьонов у 90-ті був причетним до чинного на півострові бандиського угруповання «Сейлем», що контролювало контрабанду і чорний ринок, а також до корупційних схем у розподілі державних коштів, призначених для розвитку регіональних курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Криму.
Дмитро Полонський після анексії Криму отримав посаду «міністра з питань інформації та масових комунікацій Республіки Крим». До того був заступником голови політичної партії «Русское Единство» в Сімферополі. Відомий в’їздом до Польщі за підробленими документами задля участі у безпековій конференції ОБСЄ у Варшаві восени 2015 року. Міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина тоді заявив, що прикордонники Польщі помилково пропустили «віце-прем'єра» Криму Дмитра Полонського, оскільки він змінив транслітерацію прізвища у паспорті.
Олег Белавенцев — уповноважений представник президента Росії Владіміра Путіна в Криму. За даними ЗМІ, колишній розвідник. У квітні 2014 року Белавенцев потрапив у санкційний список ЄС, за яким обмежується в'їзд до ЄС та заморожуються європейські рахунки.
Армен Мартоян (Самвел) — один з найагресивніших сепаратистів так званої «Самооборони Криму», причетний до побиття та викрадення самообороною журналіста Османа Пашаєва, народних депутатів (у 2014 Партія регіонів) Олексія Гончаренка та лідера руху 5:10 Геннадія Балашова, який блокував в аеропорту Сімферополя лідера РПЛ Олега Ляшка. Після захоплення українського «Чорноморнафтогазу» був призначений заступником директора підприємства.
Петро Запорожець — під час перевороту був депутом чинного скликання ВР АРК, де одним із перших виступив із сепаратистськими заявами. Нині залишається у складі нелегітимного парламенту «Держради Криму», заступник керівника кримської «Єдиної Росії» з агітаційно-пропагандистської роботи.
Костянтин Бахарєв — головний редактор найтиражнішої в Криму газети «Кримська правда», що мала антиукраїнську риторику та транслювала проросійське бачення подій Майдану. Зараз призначений владою анексованого криму «заступником голови Держради Криму».
Сергій Шувайников — до перевороту очолював Конгрес російських громад Криму. Нині — депутат нелегітимної «Держради Криму», керівник комітету контролю ЗМІ. Відомий громадським поділом кримських ЗМІ на «наших» і «не наших» після виступу у кримському парламенті з промовою, після якої на півострові почався тиск на ЗМІ: «На приватні і корпоративні засоби масової інформації парламент і уряд Криму фактично не мають ефективних механізмів впливу, тому не можуть направляти їхню діяльність в русло сприяння стратегічним інтересам»
Громадське.Крим
ВИДЕО. Лица «крымской весны»: два года после аннексии
1/
2
Oleh
Blondy Blond